Сходження на Кіліманджаро Танзанія

Перший день мандрівки буде присвячений добиранню до Кіліманджаро, дорога геть не близька, адже нам треба перелетіти половину Африки. Перший переліт буде на острів Занзібар, там довго не затриуємося, а одразу летимо в аеропорт Кіліманджаро, звідти їдемо до нашого готелю в місті Моші. Прилітаємо вечері, тож у нас буде трохи часу, щоб погуляти по містечку, спробувати місцеві страви та роздивитися, як живе населення Танзанії.

Гуляючи по містечку Моші, ви відчуєте, що Танзанія сильно відрізняється від звичних нам країн, як і вся Африка. Розкажемо вам кілька цікавих фактів про Танзанію. Ця держава розташована в Східній частині Африки, й на сході омивається Індійським океаном. Вона є візитівкою Африки, оскільки тут найгарніша природа з усіма кліматичними зонами та найбільшою кількістю тварин, птахів, комах, рослин та морських мешканців на всьому континенті.

Офіційними мовами Танзанії є англійська та суахілі, але незважаючи на це, англійською тут майже ніхто не говорить, крім осіб, які працюють з туристами. Населення країни розмовляє на 120 різних мовах. Танзанія може похвалитися найкращими пляжами в Африці та світі - це пляжі Занзібару. Вони часто отримують нагороди різноманітних туристичних рейтингів. Це лише маленька частина інформації про країну, але будьте впевнені, Танзанія вас здивує!

Сьогодні починаємо наше сходження на Кіліманджаро. Із самого ранку на нас чекає переїзд до західного входу в Національний парк Кіліманджаро - Воріт Лондоросі. Після процедури отримання гірських пермітів і реєстрації в рятувальній службі, продовжимо нашу поїздку до початку пішого маршруту - стежки Лемошо. Після прибуття на стежку, ми обідаємо та починаємо сходження. Йдемо через джунглі до нашого першого табору на висоті 2895м, де будемо ночувати в наметах. Наш кемп називається Big Tree, й там живе ціла родина мавп, які можуть нас розбудити гучним ревом, але побачити їх в дикій природі, як вони гуляють поміж наметів - враження на все життя.

Це буде перший день на такій висоті, тому рекомендуємо дотримуватися наступних інструкцій:

• відмовитися від кофеїну;
• випивати щодня по 3 літри води (краще пити потроху, але часто);
• при появі ознак гірської хвороби - випити таблетку Діакарбу та Панангіну, ці медикаменти будуть в аптечці провідника.

Ввечері на нас чекатиме смачна вечеря та посиденьки в дружньому колі.

Прокидаємося від того, що хтось стукає в наш намет та запрошує на сніданок. Кожного ранку нас чекатиме гаряча вода, щоб помитися та приготований вишуканий сніданок, думаємо що ви ще ніколи не їли млинці з джемом на висоті 3000 м. Після сніданку йдемо стежкою, що веде із джунглів до савани з високими травами, вересом та вулканічною породою, що завішана "лишайниковою бородою" - це такі специфічні організми, схожі на мох, що виглядають дуже епічно. Піднімаючись через пагорби і перетинаючи кілька джерел, ми вийдемо на велетенське плато Шіра, яке колись було кальдерою вулкану.

Перш ніж перейти у табір Shire Hats, зробимо зупинку в таборі Simba, де нас чекатиме обід. Минулого разу нам приготували справжні бургери і ми просто офігіли, наскільки кухар та вся команда старались нас здивувати!

Ночувати будемо на висоті 3850 метрів, тож вночі у вас може з'явитися некомфортне відчуття від акліматизації. Тому уважно ставтесь до свого стану, й за появи перших ознак гірської хвороби, звертайтеся до провідника Ґри.

Ну, і мало не забули, сьогодні ми зможемо вдосталь насолодитись неймовірним зоряним небом.

Після сніданку почнемо дуже важливе тренування на акліматизацію. Виходимо з табору Shire Hats 3850м та рухаємося до Лавової вежі, яка називається “Акулячий зуб”. Це вже буде досить високо, адже ми піднімемося на 4689 метрів, тут ми пообідаємо й відпочинемо 1-2 години.

Після відпочинку ми продовжимо наш трек та почнемо спускатися до табору Barranco 3962 м. З цього боку гори Кіліманджаро дуже часто стоїть туман, коли будемо спускатися, то проходитимемо хрестоподібні дерева та йти вузькими серпантинними стежками. В результаті перед нами відкриється вид на відому стіну Барранко, яка вражає своїми розмірами та стрімкістю - наступного дня ми туди поліземо, але це буде вже завтра. У таборі Барранко ми влаштуємо наступну ночівлю, місцева команда, як завжди приготує нам шикарну вечерю, можливо це буде болоньєзе, а можливо запечена риба, а на десерт - тірамісу з ананасами. Тут на Кіліманджаро, на висоті 3970 м - це можливо. Після вечері йдемо відпочивати, і хоча ми закінчуємо день на тій самій висоті, що і вчора, але цей день дуже важливий для нашого організму, адже допоможе йому підготуватися до дня сходження на вершину.

Важко повірити, але це вже екватор нашого сходження і п'ятий день мандрівки. Після сніданку почнемо підніматися на стіну Барранко, тут важливо йти дуже повільно і старатися пропускати портерів, бо тільки уявіть собі, що ви йдете з маленьким наплічником, а портер несе на голові вагу 15 кг. Всю мандрівку наша команда захоплювалася працею портерів, вони роблять колосальну роботу.

Перехід сьогодні дуже короткий, все сплановано таким чином, щоб ми відпочили та набралися сил, вже за 4 години будемо в таборі Karanga. В кемпі пообідаємо чимось фантастичним та підемо дивитися на вершину Кіліманджаро, з цього табору відкривається дивовижний вид на вершину. В планах буде ще акліматизаційний вихід на 2 години в сторону табору Barafu, але це за умови гарної погоди.

Наші намети будуть розкладені з видом на Кіліманджаро і аж до заходу сонця ми зможемо спостерігати, як вершина то ховається в хмари, то знову з'являється, а коли з'являться зорі, то небо стане казковим.

Сьогодні маємо зробити останній перехід до табору Барафу - це штурмовий табір. Перехід займає приблизно 4 год, набір буде дуже плавний. Довкола нас буде багато каміння, вже майже не зустрічатимуться рослини, висота також буде відчуватися. Біля табору стоїть величезна антена і там навіть ловить зв'язок, тож можна буде зробити кілька сторіс до та після сходження.

Після того, як прийдемо в табір, лягаємо спати та максимально відпочиваємо. Нас розбудять на вечерю близько 18:00 та проведуть фінальний інструктаж. Одразу після вечері рекомендуємо скласти наплічники та підготувати спорядження. Відпочиваємо до 23:00, а далі нас чекає сходження на Кіліманджаро.

На висоті 4572 метри ми робимо табір, відпочиваємо, насолоджуємося вечерею та готуємось до дня штурму. Сьогодні важливо гарненько відпочити та виспатися.

Мрії мають здійснюватися, і сьогодні вони у вас здійсняться! Прокидаємося о 23:00, дуже легко вечеряємо та о 00:00 починаємо штурм вершини Кіліманджаро - пік Ухуру, 5895 метрів. Сходження технічно досить просте, набагато більш серйозну проблему являє собою висота. Протягом усього сходження на кожну двійку учасників буде гід, який стежитиме за фізичним і моральним станом.

Шлях до вершини буде лежати між льодовиками Ребманн та Ратцель. Далі йдемо на край кратера Стелла-Пойнт - це буде висота 5756 метрів, де зупинимось на короткий час й отримаємо винагороду - найкрасивіший схід сонця, який тільки можна побачити. Звісно, якщо наш темп буде швидший за середній, то можна зустріти схід сонця й на піку Ухуру - найвищій точці гори Кіліманджаро та Африканського континенту. Це буде надзвичайно, а найприємніший момент - коли ми розправимо прапор України на вершині. Так, ми це зробили, змогли, і тепер можна з упевненістю сказати, що кожен із нас претендує на шанс стати членом клубу Семи Вершин, але про це розкажемо згодом.

З вершини спускатися будемо вже іншим маршрутом, отож спускаємося до місця табору Mweka Hut 3063 метрів, дорогою зупинимося у таборі Барафу на обід.

Ввечері, коли спустимося до табору Мвека, заслужено будемо насолоджуватися останньою вечерею на горі та добре заробленим сном.

Час йде дуже швидко, нещодавно ми виходили на маршрут, а сьогодні будемо вже прощатися з горою й повертатися до цивілізації. Але є і хороші новини: табір, де ми ночували, розташований у тропічному лісі, й прокинувшись вранці, ви відчуєте полегшення від зниження висоти і велике задоволення від того, що піднялися на вершину. Ми не любимо використовувати слова "підкорили", адже це дуже пафосно, треба розуміти, що гора нас пустила і, на щастя, відпустила=)

Цей сніданок вже можна починати з кави, тож смачно поснідавши ми продовжуємо спуск до воріт парку Мвека, щоб отримати наші сертифікати, які будуть доказом для ваших друзів і знайомих, що ви були на Кіліманджаро. А ще, можна буде залишити свої враження про сходження в загальному журналі гори.

Від воріт парку пройдемося ще до села Мвека, де нас зустріне транспорт, що відвезе до готелю в Моші. День буде дуже насиченим, тож ввечері зберемося своєю командою в місцевому ресторанчику, щоб відсвяткувати вдале сходження.

Прокидаємось у нашому готелі в місті Моші, сьогодні на нас чекає Занзібар. Отож, вилітаємо зранку, щоб побільше часу провести на цьому чарівному острові.

Про Занзібар можна говорити багато, але ми розкажемо тільки найцікавіше. Тут багато гарних пляжів з дрібним білим піском та блакитною водою. Для відпочинку ми обрали пляж Падже, його перевагою є доволі тиха та спокійна атмосфера, без надмірної кількості туристів і торговців.

На острові у нас буде вільна програма, кожен матиме час, який зможе присвятити собі та відпочити так, як йому подобається. Можна бавитись у волейбол, засмагати, купатися, займатися дайвінгом чи просто плавати з маскою й розглядати мешканців океану. А під вечір ми зберемося в місцевому ресторанчику на вечерю, де скуштуємо лобстера. Ціни на лобстерів тут дуже прийнятні=)

Прокидатися на Занзібарі - це одне задоволення! Попереднього разу, коли ми були в Африці у Марокко, пробували серфити в Атлантичному океані, а цього разу буде Індійський океан. В Падже дуже поширений віндсерфінг і водичка тут дуже тепла. Для заняття віндсерфінгом рекомендуємо взяти інструктора, адже навчитися керувати парусом може бути не так легко.

Після віндсерфінгу в нас теж буде чим зайнятися: можемо погуляти в джунглях серед папороті й ліан, відвідати плантації спецій та кави, дослідити глибини Індійського океану. І це лише маленька частинка того, чим можна зайнятися на Занзібарі.

Сьогодні ми відчуємо справжній колорит острова, який закохує в себе з першого погляду, адже це куточок землі, відірваний від суші та захований в Індійському океані серед коралових рифів, білого піску і багатої культурної спадщини Африки.

Сьогодні в нас буде цікава програма, адже поїдемо гуляти по місту Стоун-Таун. Місто побудовано з білого каменю, тому і назва “Кам'яне місто”. Стоун-Таун цікавий тим, що тут змішана ціла купа різноманітних культур: португальська, арабська, перська, індійська, британська та африканська. Гуляти по вуличкам цього міста - це ніби опинитися в майстерні художників, теслярів, чи майстрів обробки шкіри та плетіння. А доповнюють все це оксамитові аромати індійських спецій та арабської кави.

Обов'язково попливемо на острів черепах, які будуть раді нас бачити і витягнуть довгі шиї в пошуках частування. А ще можна сходити в музей Фредді Мерк'юрі, якщо ви не знали, то він родом із Занзібару. Час тут промайне дуже швидко, а після заходу сонця ми завітаємо на набережну площу Стоун-Тауна - Forodhani Gardens. Тут якраз почне працювати місцевий фастфуд, розкладуться десятки лотків вуличної їжі: смажені кальмари, восьминоги та креветки, запечені риба, курка та баранина, овочеві страви, свіжі соки із фруктів чи цукрової тростини - захочеться скуштувати все!

А коли насмакуємося всього досхочу, то зрозуміємо, що завтра вже треба буде прощатися, хоча сьогодні - це сьогодні, і треба святкувати!

Час спливає дуже швидко, й наша пригода сьогодні завершується, дуже шкода буде прощатися одне з одним, але на випадок, якщо ми захочемо ще зібратися - в нас є спільний чат, який буде жити вічно, інтернет зникнути не має=) Тож подружимося всі у соцмережах, пообіцяємо лайкати один одного та, звісно, домовимося про наступну спільну пригоду!