Каракорум та Нанга Парбат Пакистан

Їдемо в експедицію по Пакистану, країну із стародавньою історією королів, суворою репутацією, дуже високими горами та неймовірним колоритом близького сходу. Краще не гуглити багато про Пакистан, бо коли ви приїдете сюди, у вас розірвуться всі шаблони та стереотипи, які можуть виникнути при вивченні цієї країни. Пакистан - прекрасний, таких країн у світі залишилося дуже мало.

Добиратися в Пакистан будемо через його столицю Ісламабад, переліт буде із Києва з пересадкою в Дубаї або Абу-Дабі. Якщо хочете, то добиратися можна разом із провідником, або провідник вас зустріне в аеропорті в Ісламабаді. З аеропорту їдемо в готель відпочивати, а ввечері на нас чекає прогулянка вечірнім містом, смачна вечеря в затишному ресторанчику та знайомство з групою.

Ісламабад - це досить тихе містечко, але тут є на що подивитися. Сьогодні у нас вільна програма, залишаємо свої речі в готелі та йдемо гуляти. Спочатку можна сходити до мечеті Фейсал-Масджид, вона була збудована за підтримки короля Саудівської Аравії, тож можете уявити, яких вона розмірів. Далі пройдемося по вуличках міста, піднімемося на кілька оглядових майданчиків, щоб оцінити весь навколишній пейзаж та зрозуміти, наскільки Пакистан прекрасний. Звісно, між цими цікавинками будемо пізнавати пакистанську кухню, маємо спробувати цілу купу різних страв: шабдек, корма, суп дал, Ачар-гошт - це тушкована баранина з перцем, та ще багато всього іншого.

Сьогодні ми побачимо Каракорум! У нас буде короткий переліт по Пакистану, летимо на північ країни, у місто Гілгіт - це гірське містечко, яке оточене трьома гірськими хребтами: Гімалаями, Гіндукуші та Каракорумом. Назви хребтів говорять самі за себе. А для тих, хто не знав про Каракорум, дамо таку підказку: найвища його гора - це Чоґорі (K2), а за нею починається територія стародавнього Тибету. Думаєте, це все? Зовсім ні, долина Гілгіт повністю захоплює дух, а далі буде тільки цікавіше. Їдемо по Каракорумському шосе, яке є найвисокогірнішим у світі та вважається 8 чудом сучасного світу. Довкола нас будуть височіти семи- та восьмитисячники, буде настільки цікаво, що озиратимемося довкола на всі 360 градусів. Кінцевою точкою на сьогодні стане поселення Мінапін, де зупинимося в гестхаусі. Мінапін буде нашою стартовою точкою виходу до базового табору гори Ракапоші.

Час йде швидко, і починає вечоріти, тож ввечері сядемо собі в дружньому колі та послухаємо цікавих історій від місцевих мешканців, адже їм є що нам розказати

Сьогодні у нас особливий день, адже йдемо до гори Ракапоші 7788м, її базовий табір розташовано на висоті 3500 метрів, і з нього відкриваються види на гострі вершини Каракорума. Весь маршрут будемо проходити з малими рюкзаками, а під вечір повернемось у гестхаус на ночівлю. Стежка до базового табору дуже гарна, довкола височіють крижані гіганти - Ракапоші та Диран, буде таке відчуття, що ми герої фільму “7 років у Тибеті”, адже довкола будуть схожі краєвиди. Доречі, хто не бачив цього фільму, то рекомендуємо подивтися. А ще, ми будемо траверсувати величезний льодовик Мінапін та зможемо розгледіти крижані тріщини й арки. Краса Каракоруму перехоплює духу, гуляючи по схилах гір, чи біля поселень, там всюди дуже гарно. Цього ж дня спускаємося з табору Ракапоші, повз величезні отари козлів та овець, у селище Мінапіт до нашого гестхаусу.

Ще один день в Пакистані, та знову щось особливе: на нас чекають нові вершини та нові враження. Ми відправляємося в долину Хунза, до краю Каракорумського шосе в поселення Хупер, але дорогою зробимо кілька зупинок. Спочатку зупинимось в Карімбаді, столиці королівства Хунза, тут є форт Алтіт - це резиденція королівської сім'ї народу Хунза, сюди ми сходимо на екскурсію, адже це цікаво знати, а про історію Пакистану нам небагато відомо.

Звісно, мусимо відвідати озеро Аттабат - дивовижну водойму, яка утворилася після розколу гори в 2010 році, зруйнувавши безліч будинків та наробивши багато біди місцевим. Ну, а тепер це мегакруте оглядове місце, яке називається Орлине гніздо - це майданчик з видом на снігові вершини Леді Фінгер 6000 м, Ультар Пік 7388 м, Раш Пік 5098 м - на нього ми піднімемося.

День ще не закінчився, та й у нас ще є чим вас здивувати, йдемо по підвісному мості Хусейна - розвага не для людей із слабкими нервами, бо міст сильно гойдається на вітрі. Після всіх цих важень завершувати день будемо в долині Хупер на висоті 2800 м, на цьому місці закінчується дорога, й починаються тільки вершини, перевали та льодовики, наступного дня ми це відчуємо, а сьогодні поселяємося в гостьовому будинку, вечеряємо та відпочиваємо.

У Пакистан ми приїхали не тільки, щоб їздити та оглядати цікаві місця, душа хоче хайкінгу, тож сьогодні починається мандрівна частина та сходження на п`ятитисячник - Раш Пік. Йдемо відомим маршрутом до озера Раш, яке знаходиться на висоті 4694 м, але спочатку нам треба перейти два льодовики - Бултар та Міар. Перехід через льодовики не буде простим, але це не буде альпінізмом, в залежності від погоди, керівник групи вирішить щодо необхідності одягання кішок на ноги. Якщо це буде ваш перший досвід ходіння по льодовику, то емоцій буде багато, адреналін буде проявлятися навіть на фото, тож фотографії у вас вийдуть відмінні. За сьогодні ми не встигнемо піднятися до озера, але зробимо це завтра. Під вечір прийдемо на місце кемпінгу, розкладемо намети та приготуємо собі вечерю, ночувати будемо на висоті 3600 метрів, зірки будуть до нас близькі, як ніколи раніше.

Продовжуємо набирати висоту та йти все вище, за сьогодні ми піднімемося на тисячу метрів до озера Раш, яке знаходиться на висоті 4694 м, це справжнє диво, нечасто можна зустріти настільки високогірні озера. Висота вже досить серйозна, тож може проявлятись гірська хвороба, за перших ознак - не соромтеся та повідомляйте провідника, адже основна причина гірської хвороби - це погана акліматизація. В такому випадку потрібно скидати висоту, та якщо вчасно відреагувати, то можна уникнути ускладнень і успішно повернутися на маршрут. Попереджені, значить підготовані.

Озеро Раш - це гірська перлина, побути біля нього, послухати гірську тишу та помедитувати, варте всіх наших зусиль. Місце справді чарівне, його можна порівняти із казковими розповідями про країну Шангріла. Біля озера хочеться залишитися на довше, що ми і зможемо зробити, але все буде залежати від погоди. Якщо погода буде погіршуватися, то спустимося нижче, а якщо ні, то зоночуємо на висоті майже п’ять тисяч метрів. Минулої ночі зорі були близькі, але сьогодні їх можна дістати рукою.

Сходження на гору Раш Пік 5098 м відбудеться сьогодні. До вершини залишилося всього 400 метрів, але гору треба поважати. Коли в альпіністів відбувається сходження, то вони кажуть: гора впустила та відпустила. Сподіваємося, що нас вона впустить, виходити будемо дуже рано, щоб встигнути зустріти схід сонця на вершині, розправити прапор України та помилуватися крижаними гігантами. А сусіди в нашої гори серйозні: Міар 6824 м, Малбутінг 7458 м, Спантік 7027 м, Трівор 7577 м, Момхіл Сар 7343 м та багато інших. Після вершини робимо собі перекус, щоб набратися сил, уявляєте, в Пакистані їсти Український борщ, як вам таке, це ми вам організуємо.

Ще трохи подивимося на озеро та гору Раш та спустимось у наш табір першого похідного дня перед льодовиком Міар. Втомлені, та дуже щасливі вечеряємо й лягаємо спати, сьогодні нам точно насняться гори.

Напевно, всі вже трохи втомилися і вже хочеться гарячого душу та wi-fi, щоб викласті ці божественні сторіси в соцмережі, а тому сьогодні повертаємося в долину Хопер. Спускатися будемо тим самим маршрутом, що і піднімалися, переходимо льодовики Бултар та Мілар та йдемо до зелених галявин, покидаючи льодове царство гори Раш. У долині знаходимо транспорт та їдемо Каракорумським шосе по долині Хунза - це можна порівняти із музеєм під відкритим небом. Кінцевою точкою нашої подорожі стане селище Аліабад, де ми заночуємо в гестхаусі. А наступного дня знову вирушимо в дорогу до мосту Райкот.

Прокидаємося зраненька та вирушаємо в дорогу, їхати по шосе Каракорум одне задоволення: серпантини та різкі обриви паморочать голову, ох і гарні ж будуть спогади! Доїхати нам треба до мосту Райкот - це 158 км, а далі пересідаємо на джипи та їдемо до початку району Fairy Meadows, де і розпочнеться наступний трек. У цей день ми не встигнемо піднятися до базового табору гори Нанга Парбат, а тому розділимо наш похід на 2 дні. Дорогою буде безліч зупинок, щоб відпочити та роздивитися краєвиди довкола, спішити точно не треба, а хоча куди нам спішити, ми приїхали, щоб відпочивати. Пройшовши половину шляху, зупинимося на ночівлю, розкладемо намети, сядемо довкола, зваримо собі їсти та будемо бавитися в ігри, о, можете бути впевнені, ми знаємо багато ігор, тож буде весело.

Нанга Парбат - гора-восьмитисячник, саме з неї почав свій гімалайський шлях Райнхольд Месснер - легендарний альпініст, який зробив сходження на всі 14 восьмитисячників. Саме на Нанга Парбат пробували зробити сходження герої фільму "7 років у Тибеті", саме Нанга Парбат вважається третьою після Аннапурни та К2 по небезпеці сходження, саме до її базового табору ми і вирушимо. Гора шалено прекрасна, це буде кульмінація нашої подорожі. За сьогодні ми маємо вийти до базового табору на висоту 4000 метрів та спуститися до нашого кемпінгу, де ми і проведемо останню ніч в поході. Думаємо, що гору Нанга Парбат ви запам’ятаєте на все життя й обов'язково сюди ще повернетеся, бо ми точно повернемося.

Останній день в горах Каракорум. Добре висипаємося, складаємо намети, снідаємо та спускаємося до в поселення Тато, де пересідаємо на джипи та їдемо до мосту Райкот, звідти добираємося в поселення Гілгіт. Сумно визнавати, але наша мандрівка підходить до свого завершення. З горами хочеться тепло попрощатися та запам'ятати їх на все життя. Весь день гуляємо по Гілгіту, купуємо собі та друзям сувеніри, бо завтра летимо в Ісламабад. Мало не забули, ми також купимо сувенір і розіграємо його серед тих, хто слідкує за нами в інстаграмі, тож підписуйтесь, можливо саме ви отримаєте наш подарунок. В Пакистані немає алкоголю, але є смачнющий чай, тож ввечері сядемо собі десь біля схилу гори, будемо пити чай та думати про щось хороше.

На 13 день мандрівки повертаємося в Ісламабад, залишається ще вдосталь часу, щоб погуляти по столиці та відвідати всі місця, які не встигли побачити в перші дні мандрівки. У кожного буде вільна програма, і якщо хтось забажає, то може поїздити по околицях, адже довкола також є на що подивитися. На території Пакистану існувала Індська цивілізація, яка за деякими історичними версіями, є старшою єгипетську, й стародавніх пам'яток та реліквій тут дуже багато.

У 14 день на нас буде чекати літак додому, летимо тим самим маршрутом через Дубаї, або Абу-Дабі, та якщо хтось забажає, може продовжити собі мандрівку й затриматися ще на кілька днів в Пакистані та злітати в інші міста, наприклад у Лахор.

Ось і завершилася наша мандрівка, сьогодні ми повертаємося додому в Україну. Вражень привезли цілу гору, висотою як Нанга Парбат. А ще ми повернемося із новими друзями, бо в мандрівці ми станемо як одна сім'я. Думаємо, після такої пригоди ми ще не раз зустрінемося десь в кафешці, щоб пригадати кращі моменти мандрівки та поговорити за чашкою гарячого какао.

Важлива інформація! Для в'їзду в Пакистан потрібно оформити електронну туристичну візу, посилання може знайти тут: https://visa.nadra.gov.pk/tourist-visa/

УВАГА! Організатори залишають за собою право вносити зміни у програму з огляду на погоду чи інші обставини!