Петрос

Петрос Чорногірський – одна з улюблених вершин мандрівників. Вона розташована поруч із Говерлою, проте тут не буває багато туристів, особливо в січні. Піднятись на висоту 2020 метрів можна у будь-яку пору року, але зимова подорож є дуже особливою, зимові краєвиди зачаровують - місцями здається, що ти стоїш на краю світу.

Наш маршрут почнеться із селища Кваси, звідки ми піднімемося на полонину Васкул, а далі підемо до дослідницької бази університету імені Івана Франка, де і будемо ночувати. Весь вечір ми проведемо за дружніми розмовами та настільними іграми, а на вечерю приготуємо фірмову зупу ГРИ. Ми навмисно зробили сьогодні простий день, щоб збільшити складність підйому наступного дня, адже ця мандрівка - це певне тренування перед поїздкою в Танзанію, завтра на нас чекає ранній підйом та досить складний маршрут.

Сьогодні нас чекає ранній підйом та вихід на маршрут з ліхтариками, адже на Кіліманджаро в ніч сходження будемо підніматися, ще коли буде темно. Отож, маєте спробувати, що таке нічний штурм вершини.

Дорогою до Петроса будемо проходити гору Шешул, яку траверсуватимемо. Ще трохи підйому, і ось видніється красень Петрос, наробимо багато фото та будемо розмовляти, нам потрібно навчитися йти темпом, при якому зручно розмовляти і не збивати дихання. Існує така вправа, що тренує ваш темп ходьби: "якщо ви не можете керувати розмовою комфортно, коли йдете, то ви рухаєтесь надто швидко".

Зимою важче проходити маршрут, ніж в теплу пору року, а тому часу світлового дня буде в обріз, скоріше за все спускатися будемо також затемна. На вершині обов'язково зробимо колективне фото та трохи відпочинемо. На Петросі можна заховатися в капличку від вітру та організувати собі перекус, адже нам потрібно багато сил та енергії.

З Петроса спускаємося до садиби біостаціонару - туди, де ночували. Робимо собі повноцінний обід, відпочиваємо та спускаємося в селище Кваси, де на нас чекатиме автобус. З Квасів їдемо у Львів, прибуваємо близько 3:00.